Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за нерухомість, отриману у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення?

     Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

     Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

     При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

     Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

     Дохід у вигляді вартості успадкованого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

     Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Як суб’єкту господарювання зареєструвати ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу

     Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

     Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

     Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Своєчасне подання звітності – обов'язок платника

Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо ознайомитись з інтерактивним Податковим календарем на грудень 2021 року за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar (для зміни місяця використовуйте стрілку).

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3c9K7lW

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання « Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/30tNpyg

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?

     У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.

     При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.

За якою формою фізичні особи-підприємці здійснюють ведення обліку товарних запасів?

     Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

     При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

     Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

     Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496.

     Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

     Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).

Чи розміщується на офіційному вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?

     На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

     Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.

     Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

     Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3nniDjb

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Яким чином заповнюється гр. 6 розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом, який є власником частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві спільної часткової власності?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3wXqt6z

Чи повинен знятись з обліку платника єдиного внеску член фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?

     Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) .

     Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.

     Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.

     При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

     Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.

     Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку № 1162.

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

     Згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
     На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.

  Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

   Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.

 Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України  відповідно до розподілу функціональних повноважень.

     Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів.
     Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.
     Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.

   Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.
     Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.

    Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС.

     Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

     Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.

Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

     Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

     Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

     Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3x9kjQE

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3kZXeuQ

На підставі яких документів об’єкти нерухомості, які належать багатодітним сім’ям, не оподатковуються податком на нерухоме майно?

     Відповідно до п.п. «л» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

     Згідно зі ст. 13 Закону України від 26 червня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства»  батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

     Разом з тим статус прийомної сім’ї підтверджується Договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї за формою згідно з додатком до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

     Платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

     Таким чином, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним (прийомним) сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі подання до контролюючого органу за своєю податковою адресою документів, що підтверджують такий статус, зокрема:

     Посвідчення батьків багатодітної сім’ї та Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї;

     Договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юридичною особою громадянину?

     Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

     Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

     Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

     К = 100 : (100 – Сп),

     де К – коефіцієнт;

     Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

     Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

     Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Чи має право фізична особа -підприємець бути одночасно найманим працівником?

     Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

     При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

     Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

     Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.

     Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DOIQ0b

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3FJk2qT

Чи необхідно суб’єкту господарювання розміщувати оригінал ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі?

     Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»  роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

     Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

     Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

     До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб - підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

     Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).    

     Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.

Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?

     Фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларування

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3xxsiY3

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?

     Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

     19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

     19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

     19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

     19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

     19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Які фінансової операції підлягають фінансовому моніторингу та в якому розмірі?

     Фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст.ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

     При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) за наявності однієї або більше ознак, визначених ст. 20 Закону.

ГУ ДПС у Запорізькій області